Київ проти Будапешта. Чи можна уникнути нового загострення
5 C
Киев
23.11.2020
Новини України

Київ проти Будапешта. Чи можна уникнути нового загострення

Київ проти Будапешта. Чи можна уникнути нового загострення

Фото: АР Міністри закордонних справ України і Угорщини Дмитро Кулеба (ліворуч) і Петер Сіярто під час зустрічі у Будапешті в травні 2020 року

Українське МЗС закидає угорській стороні втручання в місцеві вибори. Експерти кажуть про найбільшу дипломатичну кризу в сучасній історії України та Угорщини.

Окрім звичних перипетій, які супроводжують українські місцеві вибори, цьогорічні перегони стали приводом для дипломатичного скандалу. Через те, що в день голосування міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сіярто відкрито закликав угорців Закарпаття підтримати на місцевих виборах «Партію угорців України», а також нинішнього міського голову Берегового Золтана Бабяка, українське міністерство закордонних справ (МЗС) звинуватило Будапешт у прямому втручанні у внутрішні справи України та заборонило в’їзд двом угорським високопосадовцям.

Українські дипломати зазначили, що угорська сторона таким чином завдала «підступного удару послідовним зусиллям України конструктивно вирішити наявні в українсько-угорських відносинах проблеми». Своєю чергою Сіярто назвав рішення українських колег «жалюгідним і безглуздим» та навіть натякнув, що у відповідь Будапешт може створити проблеми на шляху співробітництва України з ЄС та НАТО. «Цим Україна надсилає меседж (…), що вона відмовилася від підтримки Угорщиною своїх зусиль щодо євроатлантичної інтеграції», — сказав міністр у відео, оприлюдненому у вівторок, 27 жовтня, на його сторінці у Facebook.

Непотрібна агітація Сіярто

Директор Інституту центральноєвропейської стратегії Дмитро Тужанський зазначає, що попри вже традиційну активність угорських високопосадовців на Закарпатті він не може згадати, коли б голова зовнішньополітичного відомства Угорщини відкрито агітував би за одну з партій у день виборів в Україні. У коментарі DW «безсумнівно незвичним» заклик Сіярто називає і старший науковий співробітник Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) Андраш Рац.

Німецький експерт додає — найдивнішим у вчинку міністра закордонних справ Угорщини при цьому є відсутність практичної користі, адже Золтан Бабяк безперечно перемагав на виборах мера Берегового і без підтримки угорської дипломатії. За словами Раца, результат у 72 відсотки голосів свідчить, що за чинного міського голову голосували не лише угорці, але й етнічні українці, а в угорському консульстві, розташованому в місті, не могли не поінформувати Будапешт про сприятливий для нього прогноз. «З огляду на це мені важко зрозуміти, навіщо Сіярто було потрібно публічно підтримувати Бабяка у день виборів. Думаю, що це просто була помилка пана Сіярто», — розмірковує Рац.

Надмірна реакція Києва?

З іншого боку, вважає дослідник DGAP, відповідь українського МЗС також була трохи перебільшеною, адже йдеться про пост у Facebook, а не офіційну заяву Будапешта. «Тому, на мою думку, заборона української сторони на в’їзд для двох неназваних угорських високопосадовців однозначно є надмірною реакцією», — пояснює Рац. На його думку, Київ не міг не відреагувати на вчинок Сіярто, але офіційна заява із засудженням втручання у внутрішні справи України та нота протесту цілком могли бути достатньою відповіддю з українського боку.

Тужанський, натомість, вказує, що пост Сіярто міг стати останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння Києва, адже в українському МЗС ще під час передвиборної кампанії заявляли про те, що деякі угорські високопосадовці відкрито беруть участь в агітації на території України. Про те, що роздратування Києва викликано не лише заявою глави МЗС Угорщини, свідчать і слова його українського колеги Дмитра Кулеби, який 26 жовтня закликав не зводити проблему виключно до одного повідомлення Сіярто у Facebook. «Йдеться про угорську політику загалом. (…) Те, як поводилася угорська влада напередодні виборів і в день голосування, є втручанням у внутрішні справи України», — наполягає Кулеба.

Україна і Угорщина не розуміють одна одну

На думку Тужанського, нинішня суперечка між Україною і Угорщиною продемонструвала, що для обох країн ідеться про принципово важливі для кожної з них питання. Так, Угорщина — при цьому не лише на рівні чинної влади, але й на рівні загальнонаціонального консенсусу — вважає своїм пріоритетним обов’язком опікуватися угорцями не лише всередині країни, але й за кордоном. А Україна вбачає у цьому порушення міжнародних угод і власного законодавства.

«В Будапешті могли думати, що проблема в «націоналісті», експрезиденті Петрові Порошенку, але з приходом до влади Володимира Зеленського нічого принципово не змінилося», — пояснює експерт і резюмує: «Дві країни фактично не розуміють одна одну».

Таке нерозуміння проявляється і в тому, що Угорщина продовжує блокувати комісію «Україна-НАТО» на політичному рівні у відповідь на прийнятий в Україні у 2017 році закон «Про освіту». Цей закон, зокрема, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах України є державна — українська — мова. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах лише у дитячих садочках та початкових класах школи. На думку Угорщини, це обмежує близько 150 тисяч етнічних угорців, що мешкають в Україні, в праві на отримання освіти рідною мовою.

У грудні 2017 року Венеціанська комісія оприлюднила висновок щодо мовних положень закону «Про освіту» з низкою рекомендацій для України. У Києві заявляють, що виконали всі рекомендації Венеціанки, наприклад, продовжили до 2023 року перехідний період для шкіл, де викладають мовами національних меншин. Однак угорській стороні цього, очевидно, замало. Адже свої вимоги Будапешт розширив і на закон про мову. Як заявив кілька тижнів тому Сіярто, якого процитували українські інформаційні агентства, проведення засідань комісії «Україна-НАТО» стане можливим лише тоді, коли «закарпатські угорці повідомлять, що питання законів про мову і освіту були вирішені для них у позитивному напрямку».

Найбільша криза між Києвом і Будапештом

І от тепер до цієї суперечки додалась ще й суперечка навколо місцевих виборів в Україні. За словами Тужанського, на цьому тлі є надзвичайно високий ризик того, що конфронтація між Києвом і Будапештом лише поглибиться. «Вже зараз можна сказати, що це найбільша криза між двома країнами з моменту встановлення між ними дипломатичних відносин, а остання заява Сіярто не дає приводу для оптимізму», — каже Тужанський. При цьому він побоюється, що Угорщина тепер блокуватиме співробітництво України не лише з НАТО, але і з Європейським Союзом.

Однак Рац схильний вважати, що нове загострення у відносинах Будапешта і Києва буде тимчасовим. В одному із своїх інтерв’ю, в якому він назвав дії українського МЗС «безглуздими», Сіярто водночас наголосив на готовності Будапешта продовжити співробітництво з Україною та підтримувати Берегове та цей регіон загалом. «Для мене це друге повідомлення вже звучить як крок деескалації», — пояснює німецький експерт. За його словами, не варто перебільшувати і здатність Будапешта блокувати співробітництво України із Заходом. «Це, авжеж, неприємно і незручно. Однак Україна вже спромоглася всерйоз поглибити свої відносини з ЄС і НАТО у попередні роки, коли Угорщина блокувала багато контактів на найвищому рівні», — резюмує Рац.

Джерело: Українська служба DW

Джерело

Підписуйся на наш Telegram-канал, щоб першим бути в курсі усіх новин та подій — Підписатись

Залишити коментар