Медведчук: Спорожнілий Майдан в День Гідності і Свободи - оцінка "помаранчевого" потрясіння 2004 року і захоплення влади в 2014 році
-1.3 C
Киев
29.11.2020
Політика

Медведчук: Спорожнілий Майдан в День Гідності і Свободи — оцінка «помаранчевого» потрясіння 2004 року і захоплення влади в 2014 році

Медведчук: Спорожнілий Майдан в День Гідності і Свободи - оцінка "помаранчевого" потрясіння 2004 року і захоплення влади в 2014 році

Голова політради партії «Опозиційна платформа – За життя», народний депутат Віктор Медведчук
Фото:»Опозиційна платформа — За життя»

Спорожнілий Майдан в день державного свята, Дня Гідності і Свободи, – це об’єктивна оцінка «помаранчевого» потрясіння 2004 року і антиконституційного збройного захоплення влади в 2014 році. Про це повідомив голова політради партії «Опозиційна платформа — За життя», народний депутат Віктор Медведчук у статті, опублікованій на сайті політсили. 

Наводимо її текст дослівно:

Спорожнілий Майдан Незалежності (на Майдан прийшли всього лише кілька десятків людей) в день державного свята, заснованого на честь «Помаранчевої революції» 2004 року і антиконституційного збройного захоплення влади в 2014-му, – ось та об’єктивна і сувора оцінка, яку український народ дав цим подіям.

Чому сьогодні можна стверджувати, що цей день так і не став Днем Гідності і Свободи і до цих понять підходить лише визначення «так звані»? До чого привели майдани?

Після «Помаранчевої революції» 2004 року – року, в якому зростання економіки склало рекордні 12,4%, в 2005-му, після приходу до влади Ющенка і в результаті «помаранчевого» потрясіння, стався обвал з 12,4% до 2,6%.

Саме в 2005 році почався розвал країни і її економіки після перших потрясінь, від яких Україна так і не відійшла. Потім новий удар, нанесений подіями 2013-2014 років, коли країна згодом, за Порошенка, стала бідною, а за Зеленського перетворилася на злиденну.

Порівняйте самі, що сталося за 7 років – з 2013 року. За офіційними даними, після тих подій:

  • держборг країни виріс на 302%;
  • надходження прямих іноземних інвестицій в Україну скоротилося на 54%;
  • тарифи на житлово-комунальні послуги для населення (газ, тепло, електроенергію, водопостачання) зросли в середньому на 821% (в 9,2 рази);
  • прожитковий мінімум скоротився на 49,4%;
  • мінімальна пенсія зменшилася на 49,3%;
  • заборгованість із заробітної плати зросла на 373%;
  • борг населення за ЖКП з 2014-го збільшився на 349%;
  • ціни на продукти харчування зросли на 241%;
  • на м’ясо та м’ясопродукти – на 239%;
  • на хліб і хлібопродукти — на 287%.

Так, може, зросли доходи українців? Так, за 7 років середньомісячна заробітна плата зросла аж на 3,3% в доларовому еквіваленті (у 2013 році була $408, стала $422).

Це і є гідність, за яку боролися? Про яку гідність можна говорити, якщо влада не забезпечила людям гідний рівень життя, а довела їх до злиднів?

А свобода, про яку так полум’яно говорили зі сцен майданів, звелася до права жменьки націонал-радикалів влаштовувати злочинний вуличний терор. А чого вартий мітинг 21 листопада під «Феофанією», де так звані шанувальники «гідності і свободи» вимагали від Президента України звільнити від кримінальної відповідальності так званих революціонерів, щоб всі разом вони могли скористатися головним завоюванням революції 2014 року: тероризувати суди, розправлятися з інакомислячими, займатися рейдерством при повному злочинному потуранні влади. Цей мітинг — яскраве свідчення повного скудоумства, обмеженості і приреченості людей, які намагаються представити всьому українському народу, що подія в 2004-му і 2014 році – це і було торжество гідності і свободи.

Ось вам це гідність, ось вам свобода — на щастя, їх святкують обмежена кількість настільки ж обмежених людей, а всі інші, і в це хочеться вірити, нарешті розчарувалися і зрозуміли: подія в результаті революційних потрясінь відкинуло країну на десятиліття назад, обвалило економіку, зруйнувало систему державного управління, відкрило дорогу беззаконню.

Найрадикальніше ця катастрофа вдарила по суверенітету України. Зовнішнє управління, яке було введено щодо нашої країни в 2014 році заокеанськими господарями, — це свідчення того, що ми повністю втрачаємо незалежність України. І це теж наслідки Майдану, результат дій тих, хто вийшов на нього під гаслом «Україна – це Європа», але домігся лише того, що Україна перетворюється на колонію. А у колоній не може бути ні свободи, ні гідності.

Повернути їх лише закликами про так званий цивілізаційний вибір не можна, як і прикриваючись хибним патріотизмом або святкуючи те, що зіштовхнуло нашу країну в прірву. Повернути Україні свободу і гідність можна, лише перемігши трьох головних ворогів нашої країни, які якраз і породжені подіями 2004 і 2014 років: деградацію, деіндустріалізацію і деінтелектуалізацію. Якщо ми не зупинимо ці процеси сповзання, хаосу і руйнування, то Україна припинить існувати як держава.

«Сьогодні ми повинні не тільки пам’ятати про ключові моменти нашої історії, а й винести і засвоїти важливі уроки. Для людей революція — це шлях до бажаних змін. Для політиків — шлях до бажаних крісел», — сказав у своєму відеозверненні в день державного свята 21 листопада Президент України Володимир Зеленський. Висновок правильний. Напрошується питання: коли чекати адекватних дій? І чи чекати їх взагалі?

Источник

Залишити коментар