План Кравчука щодо Донбасу суперечить Мінським угодам і веде не до миру, а до війни, - Розенбаум
4.1 C
Киев
24.11.2020
Політика

План Кравчука щодо Донбасу суперечить Мінським угодам і веде не до миру, а до війни, — Розенбаум

План Кравчука щодо Донбасу суперечить Мінським угодам і веде не до миру, а до війни, - Розенбаум


Facebook Serge Rozenbaum

Українська влада займається імітацією, а не пошуком реального миру на Донбасі. Про це заявив політичний оглядач Сергій Розенбаум.

На його думку, Київ презентував так званий план Кравчука. Українському суспільству нав’язують думку, що це проривний документ, який влаштує всі сторони конфлікту і дозволить досягти миру на сході країни. Насправді ж, це ще один провальний документ, який ніякого відношення до миру не має, а покликаний швидше показати українцям, що наша влада наполегливо працює на східному напрямку. Наполегливо, безглуздо і імпотентно, вже шість років. Безцільно прожиті роки, як написав би Микола Островський.

Щоб план Кравчука, або будь-який інший план спрацював, потрібно, щоб всі сторони його прийняли. Донбас і росіяни вже назвали план Кравчука щодо Донбасу повним протиріччям Мінських угод. Вони вважають, що план призначений виключно для скликання чергового саміту «нормандського формату», про що заявив представник Росії в Тристоронній контактній групі Борис Гризлов. В ОРДЛО ще більш категоричні — це не план врегулювання конфлікту, а спроба завести його в глухий кут.

Насправді, проблема цього документа криється в самій назві. «План спільних кроків учасників ТКГ щодо виконання Мінських угод»» Тобто, Київ намагається підмінити саме виконання Мінських угод новим планом щодо їх виконання. Тобто, намагається змінити послідовність кроків, що, ясна річ, ніколи не приймуть ні в Москві, ні в Донецьку з Луганськом. За версією української сторони, Мінські угоди не є основою для врегулювання конфлікту, а лише служать основою роботи ТКГ. При цьому план Кравчука не має на меті врегулювати конфлікт, а лише покликаний розблокувати роботу ТКГ, яку в принципі сам Київ і заблокував відмовою виконувати Мінські угоди. Сам Кравчук визнає, що Україна не може цього зробити.

Але давайте спробуємо проаналізувати, що пропонує у своєму новому документі Україна і чому це практично нездійсненно. Проблема на самому початку, адже якщо Мінські угоди припускають, що Україна закріпить за ОРДЛО особливий статус в Конституції і проведе вибори, то Київ пропонує спочатку провести повну демілітаризацію ОРДЛО і виведення всіх збройних формувань. Згідно з планом, це нібито має відбутися до 15 лютого 2021 року. Але ж це питання стосується не тільки ОРДЛО, але всієї території України.

Виходить, Україна намагається скасувати своє зобов’язання щодо виведення всіх іноземних найманців, збройних формувань і військової техніки, а також роззброєння всіх незаконних груп на своїй території. При цьому вона хоче повністю роззброїти Донбас і ввести туди свої війська (в плані Кравчука йдеться, що з 10 грудня цього року повинен початися процес повернення підрозділів ЗСУ в місця постійної дислокації, а ці місця до початку конфлікту були і на території нинішніх ОРДЛО) без будь-якого політичного врегулювання (особливого статусу і т.п.), отримавши повний військовий контроль над його територією і кордоном з РФ ще до виборів. Це не що інше як незграбна спроба протягнути перегляд Мінських угод.

Щоб зрозуміти, які формування законні, а які ні, потрібен спеціальний закон, прийнятий у стінах Верховної Ради. Він повинен окреслити поле діяльності Народної міліції ОРДЛО. Без такого закону реалізація цього заходу просто неможлива. Як ви розумієте, Рада не збирається голосувати за легалізацію народної міліції ОРДЛО, хоча це прямо передбачено Комплексом заходів. А тому абсолютно незрозуміло, чому цей пункт про НЗФ виявився першим в плані Кравчука.

Також у документі Україна підміняє поняття — замість районів ОРДЛО з особливим статусом управління йдеться про зону, вільну від незаконних збройних формувань.

Дуже розпливчасто вказані в документі і дії, які повинні передувати початку виведення НЗФ з ОРДЛО. Що малося на увазі під «консолідацією режиму припинення вогню», залишилося загадкою. Чи означає це, що Україна готова суворо виконувати ті заходи щодо посилення режиму припинення вогню, які були узгоджені 22 липня, або намагається підмінити їх утримання?

До того ж, всі дії, які повинні були б передувати виведенню НЗФ з ОРДЛО, в документі датовані пізніше, ніж позначено початок виведення збройних формувань. Що підтверджує той факт, що дати в документі взяті зі стелі і абсолютно нереалістичні.

«У плані Кравчука далі прописані політичні та гуманітарні аспекти. Але далі можна вже не йти, адже план приречений вже після прочитання першого пункту. Ну ніхто в ОРДЛО не погодитися на таку послідовність, це ж очевидно. Це знають у Києві, Москві, Парижі та Берліні. Але при цьому Київ чомусь намагається в черговий раз «продавати» в ТКГ абсолютно непотрібні речі. Це говорить про те, що Україна і зараз не зацікавлена в закінченні конфлікту і досягненні миру» — зазначив Розенбаум.

Источник

Залишити коментар