"Заклики до громадянської війни". Криза у Вірменії
2.3 C
Киев
28.11.2020
Новини світу

«Заклики до громадянської війни». Криза у Вірменії

"Заклики до громадянської війни". Криза у Вірменії

У Єревані протестують проти здачі Нагірного Карабаху

Політична криза, викликана підписанням договору про припинення війни в Нагірному Карабасі, спалахнула 10 листопада.

Азербайджанські війська вже мали вступити на територію Кельбаджарського району Нагірного Карабаху — першого з трьох, звідки повинні бути виведені вірменські сили. Але дозволили Вірменії відстрочити виведення до 25 листопада.

У цей час в Єревані розгорається гостра політична боротьба: одного з опонентів прем’єра Ніколи Пашиняна навіть звинуватили в підготовці замаху. Опозиція каже, що, нагнітаючи ситуацію, лідер, який програв війну, намагається зберегти владу. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

Пашинян бере відповідальність, але йти не збирається

В Єревані на площі Свободи 16 листопада близько двох тисяч людей протестували проти прем’єр-міністра Вірменії Ніколи Пашиняна через укладення миру у війні з Азербайджаном за Нагірний Карабах. Протести не припиняються з 11 листопада.

Минулий тиждень став переломним в розпеченому карабаському вогнищі. Після 44 днів запеклих боїв все звершилося в одну ніч: прийшла звістка про здачу неприступної Шуші, за яким відбулося підписання угоди про введення в зону протистояння російських миротворців і ключових умов припинення гарячої фази конфлікту.

Безперечне значення досягнутого: припинено кровопролиття, відсунута загроза етнічних чисток і гуманітарної катастрофи, врятовані тисячі життів. Все інше спірно, причому для всіх сторін-учасниць. Про це в матеріалі Поразка Заходу: світова преса про мир у Карабасі.

Перед початком акції, яку організували представники 17 опозиційних партій, лідери партії Процвітаюча Вірменія Гагік Царукян і керівник партії Батьківщина Артур Ванецян були викликані в Службу національної безпеки.

«Царукяна, Ванецяна та інших викликали в РНБ, щоб вони не змогли брати участь в мітингу. Пашинян, ти повинен піти», — заявив на мітингу представник опозиційної партії Дашнакцутюн Гегам Манукян.

Опозиціонери також говорять, що влада використовує кримінальні звинувачення проти опонентів. Напередодні був затриманий командир добровольчого загону Ашот Мінасян за звинуваченням у підготовці замаху на Пашиняна.

За даними слідства, він діяв разом з екс-главою Служби національної безпеки Вірменії Артуром Ванецяном, який після відходу у відставку став одним з головних політичних супротивників прем’єр-міністра.

«Усе це треба розглядати не в правовому, а політичному контексті», — заявив журналістам адвокат заарештованого командира Арам Вардеванян.

Вірменський політолог Грант Мікаєлян каже, що арешти пов’язані з тим, що влада перебуває в хиткому стані і тому користується інструментарієм воєнного стану з усіма його обмеженнями.

«Поки що це дозволяє серйозно стримувати зростання внутрішньополітичної напруженості. Але чи достатньо буде такого заходу в майбутньому — вже питання», — сказав він Коммерсанту.

Демонстранти, крім відставки прем’єра, вимагають також звільнення всього уряду країни. Вони закликають сформувати нову тимчасову владу.

Сам Пашинян не збирається йти у відставку. «У моєму порядку денному лише одне питання — забезпечення стабільності в країні. Іншого питання в моєму порядку денному немає», — сказав він на прес-конференції 16 листопада.

Декількома годинами раніше Пашинян запросив військовослужбовців, які беруть участь в конфлікті, на зустріч в столиці.

«Я переглянув десятки відео з військовослужбовцями з передової. Вражений глибокодумністю хлопців. Ви маєте рацію, хлопці. Я чекаю на вас в Єревані, щоб остаточно вирішити проблеми тих, хто скиглить під стінами. Пишаюся вами», — написав він на своїй сторінці у Facebook.

Омбудсмен Вірменії Арман Татоян засудив висловлювання прем’єра, назвавши їх «фактичним закликом до громадянської війни». Заява Пашиняна «особливо небезпечна на тлі відеороликів, розміщених людьми у військовій формі, що містять заклики до насильства і погрози вбивством», вважає Татоян.

Прем’єр, у свою чергу, говорить, що не має наміру зіштовхувати військовослужбовців, які прибули з фронту в Нагірному Карабасі, і незгодних з умовами мирної угоди з Азербайджаном. Він назвав маніпулятивними заяви про те, що він дає підстави для громадянської війни.

Керівник офісу віце-прем’єра Серж Варага Сісерян після слів Пашиняна заявив про намір подати у відставку і вийти з партії Цивільний договір. Депутат фракції правлячого блоку Мій крок Гаяне Абраамян теж збирається скласти повноваження, які вважає «безглуздими з цього моменту».

Вірменські політологи називають малоймовірною відставку Пашиняна, який сам прийшов до влади на тлі протестів в 2018 році, оскільки в опозиції недостатньо голосів для оголошення імпічменту прем’єру, а вихід кількох депутатів з провладної фракції великого значення не має.

Увечері 16 листопада президент Вірменії Армен Саркісян заявив, що відставка прем’єра неминуча.

«Ми програли як в нав’язаній нам війні, на полі бою, так і на дипломатичному і міжнародному майданчиках. Зважаючи на ситуацію, що склалася, беручи до уваги суспільні вимоги, очевидно, що для уникнення внутрішньополітичних потрясінь проведення позачергових парламентських виборів неминуче», — сказав Саркісян.

Президент зазначає, що зустрічався з багатьма представниками різних сфер суспільного і політичного життя.

«Абсолютна більшість учасників зустрічей згодні в одному питанні — відставка прем’єр-міністра відповідно до конституції або припинення його повноважень і проведення позачергових парламентських виборів», — зазначив Саркісян.

При цьому Пашинян згоден, що є відповідальним за події в Нагірному Карабасі.

«Я стану перед судом нашого народу, але в цьому випадку люди повинні зуміти зробити висновки, вони повинні знати всі обставини справи. Потрібно вислухати солдатів, опозицію, уряд. Все це невід’ємна частина цього процесу. Думаю, важливо зрозуміти, що сталося», — сказав політик.

За словами Пашиняна, вірменська влада зіткнулася із «ситуацією, коли існував міжнародний консенсус щодо передачі територій Азербайджану без будь-яких попередніх умов». Зламати цю логіку прем’єру не вдалося.

Причиною поразки він називає спробу поєднати два підходи, що суперечать один одному.

«Нашими підходами були, по-перше, принцип виключення війни, по-друге, принцип ні п’яді землі. Ми повинні були мати сценарій і готуватися. Найбільшою нашою помилкою було те, що нам здавалося, що можемо нескінченно затягувати час», — вказав прем’єр.

Джерело

Підписуйся на наш Telegram-канал, щоб першим бути в курсі усіх новин та подій — Підписатись

Залишити коментар