50 капітанів бізнесу. Рейтинг ТОР-СЕО
14.5 C
Киев
26.09.2022
Новини України

50 капітанів бізнесу. Рейтинг ТОР-СЕО

50 капітанів бізнесу. Рейтинг ТОР-СЕО

Фото: Корреспондент Рейтинг СЕО

Рейтинг-2021 найкращих генеральних директорів: як українські ТОР-СЕО перемагають чергову топ-кризу.

Цьогорічний рейтинг ТОП-50 українських СЕО об’єднав керівників корпорацій, холдингів, банків, страхових компаній, а ще тут з’явилися добре прокачані стартапи, йдеться у №22 Журналу Корреспондент. Тому що час такий. Як і торішній, він формувався під впливом наслідків «корони» для вітчизняної та глобальної економіки. Наші бали — це, звичайно, оцінні судження. Їх надавали запрошені нами експерти. До речі, якщо немає конфлікту інтересів, можна подати заявку і через рік взяти участь як експерт.

НАВІЩО МИ ЦЕ РОБИМО

Ми абсолютно впевнені в тому, що наші учасники рейтингу і тим більше ті, що увійшли до ТОП-50, є настільки самодостатніми і відомими в бізнес-ком’юніті, що жодних додаткових доказів їхніх високих досягнень і статусу особливо не потрібно. Але такий рейтинг потрібен тим, хто робить свою бізнес-кар’єру, тим, хто вивчає найсильніші кейси, хто аналізує тренди в українській економіці, і цей список потенційних інтересантів можна продовжувати практично до нескінченності.

Нинішнього року цей рейтинг, окрім іншого, ілюструє стресостійкість вітчизняних топ-менеджерів. Тому що у них за торішніми викликами підтягуються нові. А старі при цьому не надто пішли в минуле і продовжують впливати на ситуацію.

І рейтинг показує, як справи у тих, хто є скелетом нашої економіки, — металургія, агро, фінанси, ритейл, харчопром та IT.

Ще одна причина — структурні зміни в нашій економіці, які пришвидшилися минулого року і зовсім рвонули стрибнути цього року, який добігає кінця. Діджиталізація — супертренд. А цього року додався тренд на зелену трансформацію та різке прискорення світової інфляції, а точніше — подорожчання енергетичних та сировинних товарів на світовому ринку.

Рік тому ми писали про те, що рейтинг-2021 виявиться ще цікавішим, ніж рейтинг-2020, оскільки стане зрозумілим ще й те, як тодішні переможці змогли скористатися кризою для посилення позицій свого бізнесу. І це виявилося чистою правдою. Це виразно видно і за динамікою місць (вони вказані у біографічних довідках на наступних сторінках), і за складом тих, хто увійшов до рейтингу-2021, але кого не було попереднього. Ось вони, у наступному розділі, склад ТОП-50 оновився на чверть, і це багато.

НОВІ 13, АБО КОГО НЕ БУЛО

Юрій Вітренко (№13, Нафтогаз) зайшов тому, що круто справляється з новими викликами і тому, що посів місце торішнього лауреата — Андрія Коболєва.

Те саме можна сказати про банкірів Сергія Наумова (№22, Ощадбанк) і Герхарда Бьоше (№32, ПриватБанк).

Віктор Іванчик (№17, Астарта Київ) отримав бали від експертів за те, що його компанія блискуче скористалася крутою світовою кон’юнктурою на агроринку.

А Олег Ніконоров (№49, РГК) тому, що стрімко перетворює керовану ним компанію, незважаючи на найжорстокіші зовнішні умови та політичний тиск.

Олександр Конотопський (№16, Ajax) і Дмитро Шоломко (№18, Google Ukraine) — представники цифрового сектора, що стрімко набирає вагу. До речі, як і Олена Шевцова (№36, Leo), яка репрезентує фінтех.

Машинобудівники В’ячеслав Богуслаєв (№25, Мотор Січ) та Таріел Васадзе (№31, УкрАВТО) повернулися після деякої відсутності тому, що ефективно подолали кризи, які раніше атакували їхні підприємства.

Карлос де Корду (№33, Креді Агріколь Україна) з’явився у нашому ТОП-50 тому, що очолюваний ним банк ефективно проводить цифрову трансформацію і це вже позначається на його результатах.

Дмитро Шпаков (№42) та Ростислав Чернак (№50) репрезентують ті галузі харчової промисловості, які і від кризи сильно постраждали, і від зміни податкового клімату. Тим цінніше досягнуте ними у кризовий рік.

КРИЗА ВИМАГАЄ НОВОГО І ЩЕ БІЛЬШ КРУТОГО GR

Як показали підсумки першого коронакризового року, іспит на якість відносин із урядовими органами (GR) склали далеко не всі. А тут не просто переекзаменування насуваються, а й нові предмети вводять. У нас попереду ось такі виклики, які вимагатимуть від топ-менеджерів нових ідей, нових стратегій та нових рішень:

1. Зелена трансформація. До неї треба готуватися прямо зараз. Декарбонізація та інші ековимоги посилюються з блискавичною швидкістю. На це треба реагувати. У тому числі лобіюванням умов для інвестиційних програм, що забезпечують цей зелений перехід.

2. Різке зростання цін на сировину та енергоресурси на світовому ринку. І, як наслідок, зростання внутрішньоукраїнських цін на все, що споживається бізнесом, — від сировини та комплектувальних до електроенергії. Тут саме час щось робити з податками, з тарифами природних монополій, і навіть з тепличними умовами підприємств-монополістів, створених з допомогою митних та інших інструментів.

3. Спеціальні умови роботи, що запроваджуються під приводом боротьби з пандемією. Економіка та суспільство не можуть і не повинні жити в умовах надзвичайно довго. Інакше надірвуться. Ніхто не сперечається з необхідністю пильнувати здоров’я людей, але молячись цій ідеї, важливо не розбити собі чоло. Ну і нам усім, звісно, ​​теж.

Бодай ці три виклики закликають до того, щоб бізнес-об’єднання і самі бізнес-лідери поодинці щось вимовляли вголос. Зрештою, це платники податків наймають та утримують чиновників, а не навпаки.

І ЩО ЩЕ НОВОГО

Ще один тренд, який не залежить або майже не залежить від інвестиційного клімату та світової кон’юнктури. Все частіше бачимо таке явище, як відхід від операційного управління тих, хто засновував той чи інший бізнес. Зрозуміло, що наймані топ-менеджери керують у держкомпаніях та держбанках, у «дочках» іноземних корпорацій та банків, які працюють в Україні. З ними інакше й не може бути за визначенням. А ось таке явище, коли бос, який запустив свій приватний бізнес наприкінці 90-х або на початку 2000-х, садить замість себе в крісло СЕО найманого менеджера — це тренд.

Причин тут дві. Перша — природна: вік батьків-засновників. В українських умовах керувати бізнесом — це вимотуюче заняття, не порівняти з навантаженнями, які зазнають колеги в країнах ЄС, наприклад, навіть у нещодавно прийнятих у Євросоюз. Банально не вистачає на всі руки. І в такий момент керуючий акціонер приймає рішення очолити щось на кшталт наглядової ради, залишивши за собою стратегію та контроль, а оперативне управління доручити найману фахівцю.

Друга причина — приємніша: стрімке зростання масштабів бізнесу, що потребує більшої спеціалізації членів управлінської команди. У тому числі вимагає побудови класичної системи корпоративного управління, включаючи борд (board, наглядову раду), раду директорів тощо. Звичайно, у вітчизняних умовах це саме корпоративне управління на західний манер, трапляється, що вироджується у якийсь карго-культ — як це бачимо у більшості держкомпаній. Але у приватному секторі воно чомусь цілком ефективне. І через рік ми побачимо у рейтингу нові імена ще й з цих причин — змінюються принципи корпоративного управління, нікуди не подітися.

ЯК МИ РАХУВАЛИ

Як і рік тому ми опитували провідних українських економічних журналістів, а також економічних експертів (список нижче). Їм було запропоновано розставити оцінки за двома показниками:

— експертна оцінка публічної репутації СЕО;

— експертна оцінка особистого внеску керівника в результати компанії.

Експерти отримували для виставлення оцінок списки аплікантів (лонг-лист), до яких можна було внести додаткові імена і виставити їм свої оцінки. Зрозуміло, шанси аплікантів, які додатково вносяться, були меншими, ніж у тих, хто вже був присутній у лонг-листі. Проте вносити нових аплікантів варто — їх ми неодмінно додамо до того списку, який буде розіслано експертам через рік для нового рейтингу.

Лонг-лист нашого рейтингу включав 111 імен. По-перше, там були присутні всі учасники ТОП-50 минулого року і ті, хто був на межі входження — за винятком осіб, які втратили свої посади. По-друге, до них ми додали заздалегідь рекомендованих експертами нових аплікантів.

Підсумкове місце топ-менеджера розраховувалося за підсумковим рейтинговим показником — як сума середньої оцінки публічної репутації СЕО та середньої оцінки особистого вкладу керівника в результати компанії, враховані з ваговими коефіцієнтами 0,4 та 0,6 відповідно. Наведені в таблиці показники зручності сприйняття були округлені.

Повна версія рейтингу тут.

Читайте Korrespondent.net в Google News

Джерело

Підписуйся на наш Telegram-канал, щоб першим бути в курсі усіх новин та подій — Підписатись

Залишити коментар