Бої Таджикистану і Киргизстану. Причини і прогнози
16.4 C
Киев
17.05.2021
Новини світу

Бої Таджикистану і Киргизстану. Причини і прогнози

Бої Таджикистану і Киргизстану. Причини і прогнози

Фото: eurasianet.org Шлюз водорозподільного пункту Головний

Незважаючи на домовленості про припинення вогню, 30 квітня знову чути постріли. Обидві країни входять в один військовий блок — Організацію договору про колективну безпеку.

 

На кордоні між Таджикистаном і Киргизстаном відбулися запеклі бої із застосуванням важкого озброєння, чого тут раніше ніколи не було. Повідомляється про сотні поранених і десятки вбитих.

 

Причиною стало загострення давньої суперечки про розподіл водних ресурсів і питання кордону між союзниками з одного військового блоку. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

 

Суперечка через воду

 

На киргизько-таджицькому кордоні 30 квітня триває територіальний конфлікт в районі водорозподільного пункту Головний у верхів’ях річки Исфара, який обидві країни вважають своїм.

 

Між Киргизстаном і Таджикистаном регулярно відбуваються прикордонні конфлікти, так як з приблизно 980 кілометрів спільного кордону в процесі делімітації та демаркації описані тільки 580 кілометрів.

 

Нове загострення відбулося кілька днів тому, 24 квітня, коли таджицькі прикордонники затримали двох громадян Киргизстану і звинуватили їх в порушенні кордону (пізніше їх відпустили) — після цього країни обмінялися дипломатичними нотами.

 

Жителі двох країн, які проживають у прикордонних районах Согдійської (Таджикистан) і Баткенської (Киргизстан) областей поряд з Головним в киргизькому селі Кок-Таш, конфліктували вже кілька днів.

 

Через збільшення кількості сутичок у трьох селах Баткенського району — Ак-Татир, Аксай та Самаркандек — 28 квітня навіть ввели режим надзвичайної ситуації. Вирішити протиріччя взялися глави прикордонних областей — Омурбек Суваналієв і Раджаббой Ахмадзода. Їх зустріч відбулася на нейтральній території в наметі. У ній також взяли участь і військові.

 

Під час переговорів стало відомо, що таджицька сторона, яка побоюється обмеження водопостачання з боку Киргизстану, спробувала встановити камери спостереження на стовпах електричного освітлення біля Головного, щоб стежити за подачею води з розподільного вузла.

 

Прикордонний конфлікт Індії та Китаю

 

 

Це ще більше загострило обстановку: місцеві жителі з двох сторін почали закидати одне одного камінням.

 

Повідомлялося, що на зустрічі чиновників сторони «домовилися спільно приймати всі рішення, що стосуються проблем у прикордонній зоні, координувати свої дії».

 

Однак вранці наступного дня «щось пішло не так і почалися бойові дії», заявив Суваналієв.

 

29 квітня між військовослужбовцями двох країн почалися прямі бойові зіткнення. Обидві сторони поклали відповідальність за них одна на іншу. Обстрілу з таджицької сторони зазнали кілька киргизьких прикордонних постів. Киргизькі військовослужбовці, в свою чергу, захопили один таджицький пост.

 

Після початку перестрілок в район конфлікту сторони почали стягувати додаткове озброєння, Киргизстан оголосив про евакуацію жителів довколишніх сіл, це близько 2,5 тисячі осіб.

 

Киргизстан повідомив про 134 постраждалих під час конфлікту, 13 осіб загинули. Таджикистан сьогодні не повідомляв про свої втрати. Напередодні в мерії міста Исфара заявили, що під час зіткнення загинули три громадянина Таджикистану, 31 особа постраждала й отримала поранення різного ступеня тяжкості.

 

Ще 29 квітня сторони домовилися про припинення вогню на кордоні і відведення сил на місця колишньої дислокації. Також повідомлялося про підготовку переговорів між главами правоохоронних відомств двох країн.

 

Незважаючи на досягнуті домовленості, до ночі з’явилися повідомлення про нове загострення на кордоні і про перестрілку між киргизькими і таджицьким прикордонниками.

 

Вранці 30 квітня в прес-службі президента Киргизстану Садира Жапарова повідомили, що ситуація на кордоні з Таджикистаном «стабілізувалася та знаходиться під контролем президента країни».

 

У повідомленні також ідеться, що в Баткенській області зараз знаходиться робоча група, яку очолює віце-прем’єр країни Артем Новиков.

 

Однак незабаром стало відомо про нове бойове зіткнення та наступний новий договір про відведення військ.

 

«Ми домовилися з таджицькою стороною відігнати техніку на вихідні позиції… Зараз проводимо ревізію, скільки будинків спалено і яка сума збитку. Тільки завершилися переговори, які проходили на нейтральній смузі за участю глав ДКНБ обох країн і прикордонних служб. Ми домовилися повернутися в нульовий стан, який був до початку збройного зіткнення», — розповів Суваналієв.

 

Також прийняли рішення створити робочу групу з числа співробітників відповідних органів сторін з контролю над ходом реалізації досягнутих домовленостей та щодо вжиття невідкладних заходів для деескалації ситуації на лінії державного кордону.

 

 

Є ризик повномасштабної війни

 

Зіткнення на кордоні Таджикистану і Киргизстану не рідкість, але не із застосуванням важкого озброєння та десятками жертв.

 

Причиною тому — не вирішені після розпаду СРСР територіальні конфлікти. Найродючіший район регіону — Ферганська долина — не просто поділений між Узбекистаном, Таджикистаном і Киргизстаном, але також усіяний численними анклавами, з яких тільки великих налічують вісім.

 

Незвичний територіальний поділ мав мало значення в рамках однієї країни. Але коли на території Ферганської долини виявилися пліч-о-пліч три суверенні держави, кордони між якими почали періодично закриватися, місцеве населення відчуло на собі труднощі з поставками води і гуманітарних вантажів, транспортною ізольованістю від пасовищ, медичних послуг і своїх сімей.

 

Найчастіше конфлікт загострюється саме на таджицько-киргизьких ділянках кордону. Епіцентрами зіткнень стають джерела води, родючі ділянки землі, об’єкти транспортної інфраструктури: дороги, обхідні шляхи та ін.

 

Сутички місцевих жителів стабільно відбуваються раз в кілька місяців і розвиваються за приблизно схожим сценарієм: місцеві жителі, яких обурило встановлення того чи того інфраструктурного об’єкта, закидають одне одного камінням.

 

За крок від війни. Конфлікт Баку і Єревана 

 

Незабаром починаються постріли і підпали, до врегулювання конфлікту підключаються чиновники зі столиць, які проводять переговори.

 

Конфронтація на цьому тижні розгорілася за сценарієм, який став уже звичним в цьому районі Киргизстану, який виявився затиснутим між основною частиною Таджикистану й ексклавом Ворух, який знаходиться під контролем Душанбе, хоча заяви сторін, хто несе відповідальність за те, що трапилося, різняться. 

 

Бої Таджикистану і Киргизстану. Причини і прогнози

Конфлікт між Таджикистаном і Киргизстаном // КоммерсантЪ

 

 

За повідомленнями киргизстанських ЗМІ, вранці 28 квітня таджицькі робітники і техніка прибули на берег прикордонної річки і вивезли звідти щебінь. Потім таджики встановили камеру відеоспостереження на електростовпі в киргизькому селі, що, згідно з тим же повідомленням, спровокувало втручання місцевої влади і прикордонників Киргизстану.

 

Таджикистан озвучив складнішу версію, згідно з якою Киргизстан має намір захопити водорозподільний пункт Головний. У цій посушливій зоні вода для поливу цінується особливо високо, і періодично виникають суперечки, які зазвичай пов’язані саме з водними питаннями.

 

Між Таджикистаном і Киргизстаном — більше 900 кілометрів кордону, майже половина якого не демаркували. Його лінія умовна і часто проходить по дорогах або поблизу населених пунктів, пасовищ. Спірними є близько 70 ділянок.

 

Основна проблема в тому, що країни під час визначення спірних ділянок користуються різними картами. Таджицькі експерти беруть за основу карти 1924-1939 років, а киргизькі експерти — карти кордонів 1958-1959 років. На це накладається питання водопостачання, яке завжди стояло гостро в цьому регіоні.

 

У Таджикистані наполягають, що при СРСР Киргизстан брав в оренду деякі орні землі і пасовища, а потім затвердив їх як свої в односторонньому порядку. Киргизстан з такою постановкою питання не згоден.

 

Професор факультету світової економіки і світової політики НДУ ВШЕ Андрій Казанцев пояснив нинішнє зіткнення та каже, що всі країни Центральної Азії зараз переживають економічну кризу, що пов’язана з коронавірусом, падінням цін на сировину, дестабілізацією світових ринків.

 

«У цій ситуації все традиційні проблеми країн регіону посилюються. Посилюється і вибухонебезпечність ситуації», — цитує експерта Газета.Ru.

 

Серед факторів, що сприяють дестабілізації в регіоні, експерт називає зростання наркотрафіку з Афганістану в Європу і Росію, масове безробіття в країнах Центральної Азії, виведення американських військ з Афганістану, яке готується, а це загрожує посиленням транскордонних загроз.

 

Заввідділу Середньої Азії та Казахстану Інституту країн СНД Андрій Грозін, в свою чергу, вважає, що загострення відбувається на тлі загального погіршення міждержавних відносин Киргизстану і Таджикистану на найвищому рівні.

 

Він відзначає, що Киргизстан більшою мірою зацікавлений у швидкому й остаточному вирішенні багаторічного конфлікту.

 

«Бішкек, як мені видається, хотів би закріпити існуючу лінію розмежування, можливо, провести взаємообмін в питаннях інших суперечливих ділянок в різних регіонах за узбецьким зразком. І вони хочуть швидше вирішити це питання, так як киргизький південь швидше знелюднюється», — вважає Грозін.

 

У цій ситуації час грає на стороні Таджикистану: населення країни зростає доволі швидко, особливо в прикордонних районах.

 

«Вони «відкушують» спірні території — через різні схеми, купівлю нерухомості та інше», — пояснив експерт.

 

Однак до остаточного вирішення територіальної суперечки регіон може зіткнутися із загрозою повномасштабної війни, попереджає Грозін.

 

Казанцев з цією точкою зору не згоден, оскільки ці країни не мають ресурсів вести таку війну.

 

«Але є інший ризик: загальна дестабілізація прикордонних регіонів посилюватиметься», — заявляє експерт і зазначає, що обидві країни мають проблеми з контролем своїх прикордонних територій.

 

Якщо ситуація в регіоні загостриться до повноцінних військових дій, Росія буде змушена реагувати, оскільки обидві конфліктуючі країни — Таджикистан і Киргизстан — є членами Організації договору про колективну безпеку, відзначив Казанцев.

 

Джерело

Підписуйся на наш Telegram-канал, щоб першим бути в курсі усіх новин та подій — Підписатись

Залишити коментар