Другий за рік переворот. Чим незадоволена хунта Малі
26.3 C
Киев
18.06.2021
Новини світу

Другий за рік переворот. Чим незадоволена хунта Малі

Другий за рік переворот. Чим незадоволена хунта Малі

Гоїта (зліва) і Ндао (в центрі)

Президент і прем’єр-міністр країни під тиском глави хунти подали у відставку незабаром після формування нового уряду.

 

Радбез ООН збирається 26 травня на позачергову зустріч, щоб обговорити ситуацію в Малі, де напередодні група військових захопила владу, не погодившись з рішенням тимчасового президента країни Ба Ндао і глави перехідного уряду Моктара Уана щодо персонального складу Кабміну. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

Військовим Малі не сподобався склад уряду

 

Ввечері 24 травня малійські військові заарештували тимчасового президента країни Ба Ндао, прем’єра Моктара Уана і міністра оборони генерала Сулеймана Дукура. Всіх трьох доставили на армійську базу Каті за 15 кілометрів від столиці країни Бамако.

 

При цьому віце-президент країни Ассімі Гоїта зазначив, що політики не заарештовані, а тільки доставлені під конвоєм «для переговорних консультацій». Щоправда, він тоді ж і сказав, що займати свої посади вони більше не будуть.

 

До вечора 26 травня стало відомо, що затримані пішли у відставку. Про це повідомив радник Гоїти Бубу Сіссе. «Ведуться переговори про їхнє звільнення і формування нового уряду», — додав Сіссе.

 

Місія ООН в Малі зажадала «негайного і беззастережного» звільнення президента і міністрів. Представники організації заявили, що путчисти повинні понести відповідальність за свої дії.

 

Поточний розвиток подій погіршує важку обстановку в регіоні, оскільки угруповання бойовиків, пов’язані з Аль-Каїдою й Ісламською державою, контролюють великі території на півночі країни, зазначили в ООН.

 

Держдеп США також закликав до «беззастережного звільнення тих, хто на даний час перебуває під вартою».

 

Путч стався через дев’ять місяців після військового перевороту, що повалив попереднього президента Малі Ібрагіма Бубакара Кейту. Політики були заарештовані відразу після повернення тимчасового президента з економічного саміту в Парижі.

 

Новий переворот стався за колишнім сценарієм. Люди Гоїти, як і в серпні минулого року, вивезли чинного президента на базу Каті, де той під тиском оголосив про свою відставку, а також про розпуск уряду і парламенту.

 

Колишня французька колонія Малі — одна з найбільших за розмірами і найбідніших держав Африки. Країна не має виходу до моря, значну частину її території займає пустеля Сахара. Населення сповідує іслам.

 

Після здобуття незалежності в 1960 році країна 23 роки керувалася військовими. Перші вибори пройшли в 1992 році.

 

Скориставшись нестабільністю після чергового перевороту у 2012 році, кочівники-туареги, які виступали під гаслами радикального ісламу, захопили північ країни з містом Конна.

 

Французькі війська повернули територію під контроль центральної влади, яка у 2015 році за посередництва ООН уклала з туарегами мирну угоду, але окремі сутички тривають досі.

 

У 2020 році військовий переворот був здійснений на тлі багатотисячних демонстрацій протесту, які не припинялися кілька місяців, і були направлені проти корупції та економічної розрухи, а також особисто проти президента, правління якого пройшло під знаком боротьби з ісламістськими угрупованнями, що зміцнили свій вплив у центральних районах Малі.

 

Протестні демонстрації у 2020 році переросли в насильство і військові вирішили взяти ситуацію під свій контроль. Тоді вони пообіцяли, що після стабілізації в країні передадуть владу цивільній владі.

 

Військові сформували перехідну цивільну адміністрацію на чолі з Ба Ндао і заявили, що проведуть вибори через 18 місяців.

 

У вересні під тиском міжнародної спільноти військові провели переговори з політичними лідерами країни, була сформована дорожня карта перехідного періоду, який був розрахований на 18 місяців — до нових президентських і парламентських виборів, призначених на лютий 2022 року.

 

Тоді ж сформована військовими колегія вибірників затвердила колишнього міністра оборони і полковника у відставці Ба Ндао тимчасовим президентом Малі, а Ассімі Гоїту — віце-президентом. Незабаром Ндао призначив прем’єром Моктара Уана, який раніше займав пост міністра закордонних справ.

 

На кінець жовтня запланували референдум щодо конституції і було враження стабілізації політичної ситуації в Малі. Однак останнім часом серед опозиції наростало невдоволення діями уряду. На їхню думку, влада надто зволікали з реформами.

 

На початку травня влада й опозиція домовилися про формування більш інклюзивного Кабміну і в середині місяця уряд пішов у відставку.

 

Другий за рік переворот. Чим незадоволена хунта Малі

Малі після перевороту 25 травня 2021 року / фото EPA

 

Новий уряд було доручено сформувати тому ж Моктару Уану, але новий склад не влаштував військових і вже через кілька годин сталися затримання політичної верхівки Малі.

 

Два ключових армійських офіцери, які брали участь у минулому військовому перевороті, втратили посади: замість полковника Модібо Коне міністром безпеки став генерал Мамаду Ламіна Балло, а заарештований міністр оборони генерал Сулейман Дукур зайняв місце полковника Садіо Камари.

 

І Коне, і Камара є близькими сподвижниками 38-річного Ассімі Гоїти, який під час серпневого путчу очолював хунту, яка називається Національним комітетом порятунку народу.

 

У підсумку для збереження свого впливу команда Гоїти зробила вже другий військовий переворот за рік. Офіційною причиною Гоїта назвав «порушення ними прийнятої в минулому серпні перехідної хартії, яка тимчасово замінила конституцію».

 

«Під час призначення міністрів до складу нового уряду президент і прем’єр порушили найважливіше положення перехідної хартії, не погодивши складу силового блоку з віце-президентом. У результаті були зроблені кроки з метою захисту основного документа перехідного періоду», — заявив він.

 

Міжнародне співтовариство виступило з різкою реакцією. Місія ООН, Африканський союз, Економічне співтовариство країн Західної Африки, Євросоюз і США засудили подію, заявивши, що головні політики Малі повинні бути звільнені без будь-яких попередніх умов.

 

Влада Франції повідомила, що розглядає можливість введення адресних санкцій проти організаторів державного перевороту в Малі.

 

«Ми готові в найближчі години ввести точкові санкції проти основних організаторів перевороту», — сказав президент Франції Еммануель Макрон на прес-конференції за підсумками саміту ЄС 25 травня.

 

Макрон наголосив, що європейські лідери «рішуче засуджують арешт президента Малі і прем’єр-міністра». «Це державний переворот, який є неприйнятним», — заявив президент Франції.

 

 

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

Читайте Korrespondent.net в Google News

Джерело

Підписуйся на наш Telegram-канал, щоб першим бути в курсі усіх новин та подій — Підписатись

Залишити коментар