"Путін хоче нової Ялти": Європейська преса про вимоги Путіна до України і НАТО
-0.4 C
Киев
22.01.2022
Новини світу

«Путін хоче нової Ялти»: Європейська преса про вимоги Путіна до України і НАТО

"Путін хоче нової Ялти": Європейська преса про вимоги Путіна до України і НАТО

Розмова Джо Байдена і Володимира Путіна: карикатура Сергія Йолкіна

Розмова президентів США і Росії на тлі скупчення російських військ поблизу українського кордону є однією з центральних тем на шпальтах європейської преси. Чого домагається Москва і як Захід має на це реагувати?

У вівторок, сьомого грудня, президент США Джо Байден і його російський колега Володимир Путін проведуть відеозустріч, центральною темою якої, як анонсовано обома сторонами, буде Україна. Сполучені Штати, разом з Україною і Євросоюзом, занепокоєні стягуванням Росією значного військового контингенту до українського кордону. Москва говорить тим часом про «червоні лінії» і висуває вимоги. Згідно з інформацією ЗМІ, центральною вимогою Росії є письмові гарантії про те, що Україна не стане членом НАТО.

Німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung звертає увагу на те, що «червоні лінії», які проводить Володимир Путін у відносинах із Заходом, вже не раз зміщувались:

«Якщо раніше під цим Москва розуміла членство України у НАТО, то тепер Путін подає як серйозну загрозу навіть спільні військові навчання, а також постачання зброї окремими країнами Альянсу, які досі були вельми скромними. Вісім років тому для Москви «червоною лінією» раптом стала угода про асоціацію з ЄС, яку тодішній президент України Віктор Янукович зрештою так і не підписав. Після того на Заході мало би ствердитися розуміння, що поступки, вибиті під загрозою війни, призведуть лише до того, що Путін ще далі зсуне свої «червоні лінії». Він перевіряє реакцію Байдена і — не останньою чергою — майбутнього німецького уряду», — зазначає газета. Оглядач видання з Франкцурта-на-Майні констатує, що нинішнє підвищення ставок є безпрограшною тактикою для Москви.

«Якщо Путін досягне свого, він поверне втрачену «зону впливу». Якщо ні — це пасуватиме до ролі ображеного, яку грає Росія, заявляючи про загрозу власній безпеці. Чимало країн НАТО ведеться на це. Приміром, багато хто всерйоз сприймає легенду, за якою Росії 1990 року буцімто давали обіцянку, що НАТО не розширюватиметься на схід. Байдуже, що цю легенду спростовував вже навіть особисто експрезидент СРСР Михайло Горбачов», — нагадує Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Берлінське видання Tageszeitung, яке часто виступає з пацифістськими гаслами і критикою НАТО, на своїх шпальтах наводить думку, що до деескалації ситуації має докластися не лише Москва:

«Розширення НАТО на схід було історичною помилкою Альянсу. Замість цього треба було робити ставку на запропоновану Горбачовим концепцію «Європи як спільного дому» і збудувати в рамках ОБСЄ надійну систему безпеки разом з Росією, Польщею і країнами Балтії. Сьогодні назад вже нічого не повернути. Однак НАТО може відмовитись від обіцянки Україні прийняти її до Альянсу. Такий крок став важчим, відколи Путін озвучив відповідну вимогу, а Байден напередодні телефонної розмови з російським президентом відкинув «червоні лінії» Росії. Є, однак, й інші можливі кроки для деескалації, до яких можна вдатися як в односторонньому, так і у двосторонньому форматі. Найбільш нагальним з них було би відновлення дії Угоди щодо відкритого неба (Open Skies). …

Іншими корисними кроками з деескалації була би відмова Росії від військової підтримки сепаратистів на Донбасі, а з боку США — відмова від військової підтримки уряду України, а також відведення всіх військ по обидва боки кордону», — читаємо на шпальтах Tageszeitung.

"Путін хоче нової Ялти": Європейська преса про вимоги Путіна до України і НАТО

Володимир Путін вимагатиме від Джо Байдена письмових гарантій щодо України і НАТО, пишуть ЗМІ, посилаючись на поінформовані джерела

 

«Немає віри, що Москва дотримає слова»

Натомість інше берлінське видання — Tagesspiegel — не вірить у дієвість будь-яких домовленостей з Москвою:

«Багато свідчить не на користь того, що Путін хоче «великої війни». Він вимагає міжнародної угоди про обопільні гарантії безпеки. Проблема з точки зору Заходу, однак, полягає у тому, що такого роду угода вже існувала — Будапештський меморандум від 1994 року. У ньому Росія гарантувала Україні непорушність її кордонів в обмін на відмову ядерної зброї. Цю угоду Путін порушив, анексувавши 2014 року Крим. Отже, абсолютно відсутня довіра до того, що Кремль наступного разу дотримає слова. Крім того, те, що нині пропонує Росія, було би чимось на кшталт «нової Ялти». 1945 року у Ялті Сталін, Рузвельт і Черчиль домовилися поділити Європу на сфери впливу — ігноруючи при цьому думку народів, яких це напряму стосувалося», — нагадує Tagesspiegel.

Нідерландська газета De Telegraaf вважає, що Захід у розмові з Кремлем як ніколи потребує єдності:

«Москва вимагає від Заходу «гарантій безпеки», а також обіцянки, що НАТО не розширюватиметься далі на схід і не розміщуватиме озброєння поблизу російських кордонів. Якщо таких гарантій не буде, погрожує Росія, «воєнну рівновагу буде відновлено». Захід у цій ситуації має говорити одним сильним голосом на противагу російській агресії і вимагати від Москви гарантій, що Росія відмовиться від залякування і погроз на адресу інших країн», — пише De Telegraaf.

Швейцарська Neue Zürcher Zeitung вважає, що агресивна поведінка Москви має внутрішньоросійські причини і сумнівається, що її вдасться зупинити санкціями: «На думку господаря Кремля, шлях повернення Москви на арену як наддержави пролягає крізь боротьбу проти Заходу як спільноти, заснованої на спільних цінностях, і спроби розвалити її зсередини. Йому потрібен образ Заходу як ворога, аби легітимізувати свою авторитарну систему влади. Сумнівно однак, що він для цього справді наважиться на вторгнення в Україну. Байден також розуміє, що ризики для Путіна є високими. Адже українська армія нині є значно сильнішою, ніж 2014 року — не в останню чергу завдяки американській допомозі», — констатує Neue Zürcher Zeitung.

«Улюблена тактика авторитарних режимів»

Лондонська Times аналізує мотиви, якими керується Москва, стягуючи війська до українського кордону:

«Москва послуговується тактикою, яку полюбляють авторитарні режими: вони розпалюють за кордоном кризу, аби мобілізувати на свою користь громадську думку. 2014 року це спрацювало. Анексія Криму 2014 року швидко відновила показники підтримки Путіна, які похитнулися після його переобрання 2012 року. Застереження про те, що Захід, мовляв, «грається з вогнем», справді можуть підігрівати серед росіян відчуття, що вони живуть «в облозі ворогів», — пише британське видання. У Лондоні закликають не піддаватися тиску Росії, але й сумніваються, що членство України в НАТО є реалістичним: «Якою би зухвалою не була вимога Росії мати право вето на членство України в НАТО, всередині Альянсу мало хто готовий приймати до своїх лав країну, яку роздирають конфлікти, корупція і нестабільність. Так само мало хто готовий давати їй гарантії військової підтримки у разі нападу», — визнає Times.

Чи захищатиме НАТО Україну в разі вторгнення Росії?

Італійська La Repubblica розглядає скупчення російських військ біля українського кордону у ширшому контексті і проводить паралелі з політикою Москви на Балканах: «Військовий тиск Росії на Україну і погрози Республіки Сербської на адресу Боснії і Герцеговини підкреслюють готовність Москви відкрити проти Заходу кризовий фронт одночасно у Південно-Східній і Східній Європі. Для Євросоюзу це важливий привід нарешті якнайшвидше дійти згоди щодо спільної політики безпеки», — зазначає італійське видання.

Джерело: Українська служба DW

Джерело

Підписуйся на наш Telegram-канал, щоб першим бути в курсі усіх новин та подій — Підписатись

Залишити коментар