Путін та Байден: відеосаміт перед війною РФ з Україною?
24.3 C
Киев
19.08.2022
Новини світу

Путін та Байден: відеосаміт перед війною РФ з Україною?

Путін та Байден: відеосаміт перед війною РФ з Україною?

Фото: DW Байден поспілкується з Путіним

Через півроку після саміту в Женеві Путін і Байден планують підбити попередні підсумки через відеозв’язок. Як і тоді, глава Кремля посилює тиск на президента США, стягнувши війська до України.

Між Москвою та Вашингтоном відбуваються незвичайні події. Президенти Росії та США, Володимир Путін та Джо Байден, як очікується, у вівторок, 7 грудня, обговорять через відеозв’язок напругу навколо України. Захід стурбований стягуванням військ РФ до кордонів сусідньої країни та попереджає про небезпеку війни. Москва такі плани заперечує.

Розмови через відеозв’язок стали рутиною під час пандемії коронавірусу, але не для Путіна та Байдена. Насамперед для Росії йдеться про щось більше, ніж ще один телефонний дзвінок, цього разу з картинкою. Вже кілька тижнів високопоставлені російські чиновники та ЗМІ розігрівають атмосферу, анонсуючи «контакт» як майже повноцінний саміт, подібний до червневого в Женеві. Особиста зустріч очікується на початку 2022 року.

Незвичайна й послідовність. Байден поспілкується з Путіним, а за два дні — з главами держав та урядів, яких він запросив на «саміт за демократію». Мета цієї ініціативи Вашингтона серед іншого — «захист від авторитаризму», тобто і від російської політики, про що Байден раніше писав у програмній статті. У червні Байден спочатку зустрівся з союзниками на самітах G7 і НАТО, а вже потім — з Путіним.

Концентрація військ як спосіб тиску

Цьогорічна розмова була задумана давно. У Женеві президенти домовилися за півроку обговорити виконання домовленостей. Але ситуація довкола України обіцяє відсунути інші теми на другий план. Як і навесні господар Кремля перед спілкуванням із Байденом стягнув війська до кордонів України.

Колишня заступниця держсекретаря США та заступниця генсека НАТО, а зараз — викладачка Стенфордського університету Роуз Ґеттемюллер вважає, що ситуація «дуже небезпечна». «Незалежно від намірів Путіна, ймовірність того, що якийсь інцидент може призвести до гарячої кризи, є дуже реальною», — сказала Ґеттемюллер у розмові з DW. Вона вважає, що перед відеосамітом Байден має перевагу, оскільки «зустріч дуже потрібна Путіну».

Президент РФ для цього відправив війська до кордонів України? «Напруга навколо України підвищує місце Росії у системі зовнішньополітичних пріоритетів США, які зараз значно більше переймаються своїми відносинами з Китаєм», — сказав DW Андрій Кортунов, генеральний директор Російської ради з міжнародних справ (РСМД). Він додав, що «напруга підвищує ставки та зацікавленість у діалозі», але «не дає жодних гарантій щодо сприятливого результату переговорів Байдена та Путіна». За його словами, президент США може зайняти «дуже жорстку позицію».

Путін вимагає від НАТО не приймати Україну до Альянсу

Захід та Україна не перший день гадають: чого хоче Путін? «Росія здійснює щодо України стратегію стримування, — каже Андрій Кортунов. — Та військова активність вздовж кордону має на меті не допустити спроб військового вирішення проблем Донбасу та запобігти, як каже президент РФ, «воєнному освоєнню України з боку НАТО». Київ заперечує плани силою повернути територію сепаратистів.

Путін та Байден: відеосаміт перед війною РФ з Україною?

Супутниковий знімок, оприлюднений ресурсом Politico, на якому видно, ймовірно, війська РФ у Смоленській області у листопаді 2021 року

 

При цьому Кортунов визнає, що у питанні постачання зброї в Україну «не цілком зрозуміло, де проходить червона лінія, який характер західної військової присутності» Москва вважатиме неприйнятним?

Ясність є в іншому питанні. За лічені дні до відеозв’язку з Байденом Путін виступив за отримання від Заходу гарантій того, що НАТО більше не розширюватиметься на схід. «Членство України в НАТО для нинішнього керівництва РФ — це червона лінія», — каже Кортунов. Роуз Ґеттемюллер здивована заявами президента Путіна: «Для США та для НАТО Україна — незалежна країна, чий суверенітет вони збираються підтримувати», — говорить колишня заступниця генсека альянсу. Байден сказав, що не сприймає жодних «червоних ліній».

Що було зроблено після саміту в Женеві

До того, як Україна стала домінувати на порядку денному в російсько-американських відносинах намітилися деякі поліпшення — принаймні з російської точки зору. Посол РФ у Вашингтоні Анатолій Антонов на початку листопада говорив про «позитивні зрушення» і як приклад наводив продовження договору СНО-3, саміт у Женеві та досягнуту там домовленість про діалог щодо стратегічної стабільності та кібербезпеки.

У питанні стратегічної стабільності, тобто контролю над ядерними озброєннями, є прогрес «в інституційному плані», говорить Ґеттемюллер. За її словами, було дві зустрічі робочих груп, одна з яких займається новим договором, який прийде на зміну СНО-3: «Це важливий крок». В іншій робочій групі обговорюватимуться «нові технології та їх можливий дестабілізуючий вплив на стратегічний баланс», — каже Ґеттемюллер. Йдеться про нові види озброєнь, наприклад, гіперзвукові ракети, деякі види яких Росія вже взяла на озброєння.

Для Байдена однією з головних тем обіцяє бути кібербезпека, зазначає Ґеттемюллер: «Це одне з ключових питань, які він хотів би обговорити через півроку після Женеви». Сталося в цьому плані небагато, було створено робочу групу та озвучено ініціативу в ООН. Директор РСМД Кортунов називає «принаймні дві речі, на які Росія не може піти». Одна з них — «визнати причетність до колишніх атак і взяти на себе відповідальність» більше так не чинити. США звинувачують Росію у кібератаках, зокрема на свою інфраструктуру, що Москва заперечує. Другий момент, який згадав експерт, — Росія, за його словами, «не може взяти на себе односторонні зобов’язання», оскільки Москва має свої претензії до США щодо кібератак.

Ґетемюллер не вірить у «помірне потепління» у відносинах між Москвою та Вашингтоном, як його нещодавно називали деякі оглядачі. Вона вважає, що відносини непередбачувані й навела у приклад ситуації навколо України. Проте, на її думку, обидві сторони налаштовані на досягнення прогресу та пошук балансу, щоб уникнути прямої конфронтації.

Джерело: Українська служба DW

Джерело

Підписуйся на наш Telegram-канал, щоб першим бути в курсі усіх новин та подій — Підписатись

Залишити коментар