0.7 C
Киев
19.12.2020
Новини світу

Зближення з Україною. Стратегічна реформа НАТО

Зближення з Україною. Стратегічна реформа НАТО

Фото: Минобороны Украины Україна частіше бере участь у навчаннях НАТО

Обговорюючи питання безпеки в Чорноморському регіоні, члени альянсу висловили намір поглиблювати співпрацю з Києвом.

 

Міністри закордонних справ 30 країн НАТО обговорили можливі реформи організації. На конференції було вирішено продовжити зміцнення позицій в регіоні Чорного моря у світі «посилення російської військової присутності в Криму».

 

У зв’язку з цим члени НАТО висловили намір поглиблювати співпрацю з Україною і Грузією. Про це також говориться в доповіді експертів про реформування альянсу НАТО до 2030 року. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

 

Росія залишається головною загрозою

 

Міністри закордонних справ 30 країн Північноатлантичного альянсу на цьому тижні обговорювали можливі реформи організації в режимі відеоконференції. Обговорювався проект НАТО-2030 Підготовка до викликів майбутнього, Росія і ситуація в Афганістані.

 

«Ми адаптуємо політику стримування, що проводиться НАТО щодо дестабілізуючих дій Росії. Одночасно з цим ми всі вважаємо, що діалог з Росією має бути продовжений», — заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг.

 

Стратегічна концепція альянсу, яка існує сьогодні, була розроблена в 2010 році, «коли ще зберігалися надії, що час великих розбіжностей з Росією пройшов», підкреслив він.

 

У ній говориться: «Зараз євроатлантичний безпековий простір живе у світі». Але потім пішла анексія Криму та війна на Донбасі. НАТО, крім Росії, також бачить загрозу в діях Китаю щодо «реалізації своїх планів світової держави».

 

У ході онлайн-зустрічі представили 67-сторінкову доповідь, яка стала результатом незліченних компромісів між десятьма експертами, які відбувають службу з кінця березня для роздумів про стратегічну адаптацію НАТО до 2030 року.

 

Програма складається зі 138 пунктів. Метою пропонованих реформ називається поліпшення політична взаємодія всередині альянсу і прискорення прийняття рішень.

 

Одним з пунктів є обмеження можливості блокування рішень альянсу окремими членами, які не дозволять, наприклад, Угорщині заморожувати спільну роботу альянсу з Україною через політичні розбіжності.

 

«Політичні розбіжності всередині НАТО небезпечні, тому що вони дозволяють зовнішнім гравцям, і зокрема Росії і Китаю, використовувати їх і отримувати вигоду з окремих союзників таким чином, щоб поставити під загрозу їх колективні інтереси і їх безпеку», — йдеться в доповіді.

 

В результаті, вони всі разом відмежовуються від стратегічного діалогу, ініційованого президентом Франції Еммануелем Макроном з Росією влітку 2019 року, відзначає газета Le Monde.

 

«Спроби НАТО налагодити конструктивне партнерство і залучити Росію в створення архітектури євроатлантичної безпеки після закінчення холодної війни, були відкинуті назад», — йдеться в документі.

 

Експерти вважають, до 2030 року Москва збереже статус головної військової загрози для НАТО. Тому, альянс у відносини з Росією буде підтримувати подвійний підхід: стримування і діалог.

 

Постійний представник США при НАТО Кей Хатчінсон, зі свого боку, охарактеризувала Росію як «недоброзичливу» державу і виступила з дуже чіткою заявою.

 

«Ми подбаємо про те, щоб наше стримування і наша оборона відповідали тому рівню, який необхідний, щоб гарантувати, що (вплив Росії) не зачепить нікого з наших союзників чи партнерів», — сказала дипломат.

 

У доповіді наводиться практично повний огляд російського військового арсеналу. Крім космічних можливостей, надшвидкісних і важко перехоплюваних ракет і ракет з ядерним двигуном, що становлять комплект «непереможної зброї» Росії, Москва також помітно наростила свій потенціал радіоелектронної боротьби.

 

У доповіді згадуються комплекс Москва-1 з радіусом дії 400 кілометрів і комплекс Борисоглібська-2, «здатний створювати перешкоди для мобільного супутникового зв’язку і радіонавігаційних пристроїв».

 

 

 

Для України двері відчинені

 

За підсумками другого дня зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО Столтенберг заявив, що НАТО збільшує свою присутність у Чорному морі, реагуючи на нарощування Росією військової присутності в Криму.

 

Чорноморський регіон має стратегічне значення для НАТО і всіх її союзників, зазначив генсек альянсу.

 

«Росія продовжує порушувати суверенітет і територіальну цілісність Грузії та України. Вона нарощує свою військову міць у Криму і все активніше розгортає сили в Чорноморському регіоні. НАТО відповідає на це, посилюючи нашу присутність на суші, на морі і в повітрі», — сказав він.

 

У зв’язку з цим, як дав зрозуміти Столтенберг, особливого значення набуває розвиток відносин з Україною і Грузією.

 

Зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні обговорювалося на окремій сесії, куди були запрошені глави МЗС України і Грузії Дмитро Кулеба і Давид Залкаліані.

 

Про те, що альянсу необхідно і далі зміцнювати партнерство з Києвом і Тбілісі, йдеться і в доповіді експертів про реформування альянсу НАТО-2030.

 

«Двері [в альянс] повинні залишатися відчиненими для всіх європейських демократій, які прагнуть приєднатися до структур НАТО», — йдеться в документі.

 

Там же уточнюється, «НАТО має прагнути до розширення і зміцнення партнерства з Україною і Грузією — уразливими демократіями, які прагнуть до членства і знаходяться під постійним зовнішнім і внутрішнім тиском Росії».

 

Чергова серія масштабних військових навчань блоку поблизу кордонів РФ пройде в 2021 році. Зокрема, як анонсував у вівторок міністр оборони України Андрій Таран, Київ візьме участь у 22 багатонаціональних навчаннях, у тому числі у восьми на території України і 14 за кордоном.

 

Також Україна розраховує отримати план дій щодо членства в НАТО — програми підтримки країн, які мають намір приєднатися до альянсу. Виконання плану по суті являє собою наступний крок до членства, хоча і не гарантує його.

 

«Україна чітко окреслює свої амбіції отримати план дій щодо членства в НАТО і сподівається на всебічну політико-військову підтримку для прийняття такого рішення на наступному саміті альянсу в 2021 році», — заявив напередодні Андрій Таран.

 

У 2019 Україна закріпила курс на повноправне членство в НАТО в конституції. Завдання отримання ПДЧ зафіксоване в недавно прийнятій стратегії національної безпеки України. Цього року Київ вже отримав статус партнера розширених можливостей НАТО.

 

 

 

Джерело

Підписуйся на наш Telegram-канал, щоб першим бути в курсі усіх новин та подій — Підписатись

Залишити коментар